Без пафосу про День Незалежності

Google вітає!
Google вітає!

Черговий День Незалежності. Чергове роздратування і розчарування від урочистої ходи проспектом. “Голова” вигукує свої гасла, “хвіст” — свої. Все як у житті. “Єдність” у мініатюрі. Та й самі гасла… Ну, до чого кричати “Слава Нації — смерть ворогам!” чи “Ворогів — на ножі!”, чи “Бандера — вождь!” Я не маю нічого проти цих гасел в історичному контексті або на націоналістичному мітингу. Але в рамках всеукраїнського свята це звучить аж надто. Мені хочеться, щоб свято асоціювалось із позитивними емоціями! От був же навесні в Запоріжжі Марш вишиванок. Попри мій скептицизм щодо цього заходу, як раз він мені сподобався: було багато молоді і дітей, всі йшли усміхнені, співали українських пісень, не було жодних партійних прапорів, всі фотографувались одне з одним, знайомились і милувались. І у звичайних перехожих теж на обличчях з’являлись усмішки.

А День Незалежності виглядав сьгодні як партійне свято ВО “Свободи”. Особисто мені неприємно, що у людей нейтральних поглядів всі національні свята асоціюватимуться з цією політичною силою. Таке відчуття, що 24 серпня — це свято купки маргіналів, які здатні тільки нарікати, що нема з нами зараз Бандери, а от він би прийшов і порядок навів (прямо як Сталін для комуністів). Йти до кінця в ході ми не стали, бо не схотіли слухати палкі промови про те, як страшно жити і як треба піднімати Україну з колін. Може, звісно, я помиляюсь і насправді планувалися конкурс дитячого малюнку на асфальті та караоке українських пісень вкупі з яскравим ярмарком, але сумніваюсь. Яке тут караоке, коли “ворогів — на ножі!”

Друзі! Живімо в сьогоднішніх реаліях! Ніхто не прийде “рятувати націю”, та і поняття нації тепер давно вже не тотожне поняттю початку ХХ-го століття. Мені байдуже, яке в людини прізвище і хто її предки. Важливо лише те, що вона робить. Я знаю росіян, євреїв, вірменів, татар і кого завгодно, чий внесок у незалежність України значно більший і вагоміший, ніж деяких коваленків та пилипенків. То кого треба “на ножі”? Можна скільки завгодно нарікати на погане сусідство з Росією, але у тому ж Криму хіба сруть тільки туристи-москалі? А що ж місцеві? Як вони дбають про історичні та природні пам’ятки півострова? Аналогічні питання до жителів Сходу і Заходу, Півночі і Центру України. Хто винен у тому, що навколо повна дупа? Росія, Америка, масони, прибульці?

Отже, як щойно написав у своєму Фейсбуці художник Андрій Єрмоленко, “прохання одне: не пиздіти , а щось робити для цієї країни!!!” Тож з Днем Незалежності, друзі!

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *