Відео-інтерв’ю сестер Тельнюк на ТРК “Алекс”

У двох випусках програми “Лайф у кайф” (запорізька ТРК “Алекс”) юні журналістки спілкувались з Галиною і Лесею Тельнюк на тему моди, краси, жіночості, творчості і, звісно ж, нової програми “Дорога зі скла”.

Тарас Василенко на Природному Незалежнику (2010)

Тарас Василенко. “Ламай мене через коліно”

Тарас Василенко на Природному Незалежнику (2010)
Тарас Василенко на Природному Незалежнику разом з гуртом "Своєрідне Коло" (2010)

Презентуємо аматорський відеокліп на пісню нашого друга, запорізького поета і музиканта Тараса Василенка. Було використано кадри з фільму Юрія Іллєнка “Білий птах з чорною ознакою”. На жаль, знайти цей фільм у пристойній якості в інтернеті не вийшло… Але скористаємось моментом і нагадаємо широкому загалу про один з шедеврів українського кінематографу, однозначно вартий перегляду. А ще послухаємо чудову пісню Тараса!

Задзеркалля: Україна у відображеннях

Надія Ніколаєва на відкритті персональної фотовиставки у м. Смілі (Черкаська обл.)
Надія Ніколаєва на відкритті персональної фотовиставки у м. Смілі (Черкаська обл.)

Таку назву має перша персональна фотовиставка Надії Ніколаєвої, фото-поетичну зустріч з якою творча група “Своєрідне Коло” влаштовувала у березні цього року.
Ось що розказує про цю виставку сама Надія: “Світлини для цього я збирала кілька років у різних містах — і у великих на зразок Києва чи Дніпропетровська, і у маленьких, як Біла Церква чи Білгород-Дністровський. Усі фото — у відображеннях: в калюжах, ставках, вітринах тощо. Виставка відкрилась на День незалежності у Смілі (Черкаська обл.). Взагалі я б хотіла показати її у декількох містах. Дуже мене здивувало і потішило те, що виставка, присвячена Україні, зовсім випадково (шляхом кількох перенесень відкриття через непередбачувані обставини) відкрилась у день 20-річчя незалежності. Ніхто не планував цього, це просто такий збіг. У приміщенні виставкового центру разом з моєю відкрилась виставка місцевого фотохудожника-мандрівника Олега Анасенка. Він представив світлини з далеких подорожей. Потім казали, що наші виставки мали гарний маркетинговий хід (поєднання фотографій з подорожей Україною і з подорожей світом), але цього теж ніхто не планував. Так само, як ніхто не знав і про майбутню присутність на відкритті виставки фактично усіх місцевих ЗМІ (телебачення, радіо, преса, інтернет-сайт).”
Подивитись на “Україну у відображеннях” в культурно-просвітницькому центрі “Світанкова зоря” мешканці Сміли зможуть орієнтовно до кінця вересня.
Репортаж агенції телевізійних новин (ТРК “Сміла TV”).

Про виступ “Своєрідного Кола” на концерті до Дня Незалежності

"Своєрідне Коло"
"Своєрідне Коло" перед виступом

От і лишився позаду День Незалежності. Спочатку ми планували вдруге зібрати “Природний Незалежник”, як минулого року, та врешті-решт вирішили просто приєднатись на правах учасника до концерту, що провели спільними зусиллями організації “Молоді регіони” (в особі Андрія Лободи, директора Обласного центра молоді), “Небо” (в особі Ігоря Артюшенка) та “Сокіл” (в особі Іллі Волошина).
Цей факт співпраці представників ідеологічно протилежних груп особисто мене дуже порадував. Попри значні організаційні негаразди (значна затримка початку, незрозумілий підбір виконавців, технічні проблеми тощо), це був справді позитивний досвід!
Щодо виступу творчої групи “Своєрідне Коло”, то судячи з настрою музикантів і відгуків сторонніх глядачів, він був досить вдалим. Можливо, трохи не вистачало драйву і враження підсилювала ударна установка за спиною барабанщика, який цього разу використовував перкусію, та хлопці вирішили не експериментувати під час виступу. Адже готувались вони до більш акустичного концерту, як начебто спочатку і планувалось. Лише в день виступу ми дізнались, що є барабани і в принципі можна було грати з ними. Та нічого! Тамбурин і яйця (не подумайте нічого поганого) в руках Макса Червоненка було чути добре, цікаві партії басиста Ігоря Ніконова місцями навіть заміняли соло-гітару, приємного нового звучання пісням додала блок-флейта Ксенії Тітової. Загалом Андрій Толстіков і К зіграли п’ять пісень, серед яких вже знайомі публіці “Хай буде легко” (на сл. Л. Костенко) і “Світає” (на сл. Т. Шевченка).
Загалом у вчорашньому концерті взяли участь Олександр Рябко, Анна Юган, Діана Месс, гурт “Дабл Ю” (Харків), “Своєрідне Коло”, “Сучасний ворон”, “Хорта”, “Крапка”. Три останні гурти особисто я з об’єктивних причин, на жаль, послухати не змогла. Щодо перших чотирьох виконавців, то своїми враженнями я поділилась у звіті для журналу “Форсмажор”, який чекатиме на читачів 1 вересня. Якщо дуже коротко, то організаторам слід було б ретельніше добирати виконавців, бо, скажімо, ті ж самі харків’яни зі своєю “інтелектуальною електронікою” були явно не у форматі заходу. Хоч, може, десь у клубі перед зацікавленою публіки їх виступ мав би успіх. Ну, і загалом, хотілося б бачити більшу кількість україномовних виконавців у Запоріжжі! Україні ж бо вже 20 років!
Між іншим, вертаючись до теми “Природного незалежника”. Торік ідея такого заходу так припала до душі деяким творчим особистостям, що цього року вони навіть вирішили організувати свій, тільки вже “природник”, але “незалежний”. Я була дещо шокована, побачивши нашу аватару з минулого року в “зустрічі” абсолютно незнайомих людей. Непорозуміння швидко владнали. Та інцидент змусив замислитись… Раз народ хотів би продовження традиції, то може, все ж таки варто буде наступного року знову зібрати “Незалежник”? Час покаже.
А поки що невеличкий відеозвіт, знятий, на жаль, на “мильницю”.

Україно, що я можу для тебе зробити?

Що я можу для тебе зробити,
Щоб не було безглузде й пусте,
Коли всі в божевільному світі
Переплутали грішне й святе,

Коли кожен лиш дбає про себе
Чи блазнює на радість юрбі,
Що я можу зробити для тебе,
Щоб не бути не вдячним тобі?

Щоб не скиглити, не нарікати
На безсилля і дурість свою,
Як, скажи мені жити і знати,
Що не марно я досі живу?

Я тобою вгамовую душу,
Тільки крається серце сліпе:
Що для тебе зробити я мушу,
Як навчитись любити тебе?

Олександра Сергієнко, 2005

Своєрідне Коло: Світає (А. Толстіков/Т. Шевченко)

В день народження Тараса Шевченка пропонуємо згадати пісню Андрія Толстікова “Світає” в доволі цікавій версії: на бандурах Тамара Мироненко та Альона Сухарь, на скрипці – Вікторія Дужак.

Балада про кохання (переклад пісні В. Висоцького)

Володимир ВисоцькийКоли вода всесвітнього потопу
Влилась назад у лоно берегів,
Аж раптом з піни вщухлого потоку
Кохання тихо вийшло – диво з див, –
В повітрі розчинилося до віку,
Тоді було без ліку тих віків.

І диваки – ще є такі смішні, –
На повні груди дихають вони.
Винагород не ждуть і покарання,
Гадаючи, що все це просто так,
Вони раптово відчувають такт
Прихованого в подиху бажання.

Почуттям, наче кораблю,
Довго залишатись на плаву,
Перш, ніж ти збагнеш, що “я люблю” –
Те саме, що “дихаю й живу!”

Володимир Висоцький, Марина ВладіПоневірянь і мандрів буде вдосталь,
Бо край Кохання – то великий край!
І бути його лицарем не просто,
А став – суворій долі все віддай.
Вона розлучень зажадає гостро,
Позбавить спокою – а ти не нарікай…

Але нема безумцям вороття,
Бо ладні без вагань і каяття
Будь-що – навіть себе самих – віддати,
Щоб не урвалась нитка золота,
Яка стає дорожча за життя,
Коли два серця нею поєднати…

Свіжий вітер обраних п’янив,
З ніг збивав, із мертвих підіймав,
Бо якщо ніколи не любив –
То й не дихав, і життя не знав!Марина Владі

Багато хто не чує, що десь кличуть,
Кохання їх поглинуло немов.
Їх поголоски пустослівні лічать,
Але з лічбою змішана і кров.
Ми в головах поставимо тим свічі,
Хто згинув за небачену любов.

Судилось їхнім злитись голосам,
Блукати в цвіті душам сам на сам.
Вдихати вічність подихом єдиним
І стрітися з зітханням на вустах
На переправах і хитких мостах,
На перехрестях сутінок і днини.

Я поля закоханим стелю,
Щоб у сні співали й наяву!
Дихаю – це значить, я люблю!
Я люблю – це значить, я живу!

(25 січня – день народження В. Висоцького)

День знань в українському колі (виступ А. Толстікова)

Відео з виступу Андрія Толстікова у рамках заходу “День знань в українському колі” (3 вересня 2010 року, організатор ЗОГМО “Небо”). Пісні “Хай буде легко” (на сл. Л. Костенко) та “Прокидатися з тобою” (на сл. О. Сергієнко):