Фірмові страви сороки Клави

Фірмові страви сороки Клави
Фірмові страви сороки Клави

21-23 жовтня 2016 у Запоріжжі вдруге відбувся книжковий і літературний фестиваль Запорізька книжкова толока, в рамках якого всі три дні функціонував абсолютно чарівний і творчий сімейний простір Книголісся. Читати далі “Фірмові страви сороки Клави”

Примирення

Вибачаюсь чи прошу вибачити?

Добігла кінця Прощена неділя. Багато хто сьогодні просив вибачення і вибачав. До речі, а чи припустима в українській мові така форма слова — вибачаюсь? З цього приводу існує дві протилежні думки. Такі мовознавці, як Б. Антоненко-Давидович, Б. Рогоза, М. Волощак, Є. Чак, вважають це слово неприпустимим у літературній мові, аргументуючи це тим, що частка “-ся” виражає зворотність дії, а отже, кажучи “я вибачаюсь”, людина нібито вибачає сама себе. Пропонується говорити: пробачте мені, вибачте, перепрошую, даруйте. Проте існує думка іншого поважного мовознавця і дослідника, С. Караванського, який зауважує, що частка “-ся” далеко не завжди означає “себе” (наприклад, у словах “сміюся”, “боюся” тощо). До того ж слово вибачатись” — це скорочена форма від ширшого звороту вибачатися перед кимось (який є цілком літературним). У процесі спілкування форму я вибачаюсь перед вами мовці стали вживати скорочено: я вибачаюсь.

Які слова обрати, щоб попросити вибачення, це вже особиста справа кожного. Головне, щоб вони були щирі!

Труднощі перекладу – 5 (шпаргалки з мови)

НЕПРАВИЛЬНО – ПРАВИЛЬНО

Приймати участь – Брати участь

Прийняти міри – Вжити заходів

Прилягаючі землі – Прилеглі землі

Прибігнути до крайніх мір – Вдатися до крайніх заходів

Привести приклад – Навести приклад

Привело до занепаду – Призвело до занепаду

Прийти в себе – Отямитися, опритомніти

Прийти до згоди – Дійти згоди

Прийти до переконання – Переконатися

Приступити до обговорення – Розпочати обговорення

Примінити санкції – Застосувати санкції

Пробіли у знаннях – Прогалини у знаннях

Продавати зі скидкою – Продавати зі знижкою

Пропуск до бібліотеки – Перепустка до бібліотеки

Радує око – Тішить око

Рахувати за можливе – Вважати за можливе

Рахуватися з думкою – Зважати на думку

Рахую, що так буде краще – Вважаю, що так буде краще

Регістрація учасників – Реєстрація учасників

Розділяти думку – Поділяти думку

Розпродажа товарів – Розпродаж товарів

Сама активна участь – Найактивніша участь

Самий важливий – Найважливіший

Серцевий приступ – Серцевий напад

Сире приміщення – Вологе приміщення

Сімейне положення – Сімейний стан

Сітка підприємств – Мережа підприємств

Слід вмішатися – Варто втрутитися

Слідуюча зупинка – Наступна зупинка

Слідуючі питання розглянули – Такі питання розглянули

Співпадає з відпусткою – Збігається з відпусткою

Співставляти факти – Порівняти факти

Справка з лікарні – Довідка з лікарні

Срочна служба – Строкова служба

Сумувати прибутки – Підсумовувати прибутки

Сурова зима – Сувора зима

Текучі справи – Поточні справи

Текучість кадрів – Плинність кадрів

Терпіння лопнуло – Терпець увірвався

Терпіти збитки – Зазнавати збитків

Толковий хлопець – Розумний хлопець

Три роки тому назад – Три роки тому

Тушити картоплю – Тушкувати картоплю

Удалити пляму – Вивести пляму

У двох словах – Двома словами

У зжаті строки – У стислі строки

Узорчасті серветки – Візерунчасті серветки

У кінцевому рахунку – В остаточному підсумку

Унаслідувати традиції – Успадкувати традиції

Уперся на своєму – Затявся на своєму

Установити причину – З`ясувати причину

Устарівший прилад – Застарілий прилад

Уступити місце – Поступитися місцем

Уход за дитиною – Догляд за дитиною

Учбовий заклад – Навчальний заклад

Халатне ставлення – Недбале ставлення

Хворий грипом – Хворий на грип

Труднощі перекладу – 4 (шпаргалки з мови)

НЕПРАВИЛЬНО – ПРАВИЛЬНО

Нанести збитки – Завдати збитків

Нанести удар – Завдати удару

На протязі року – Протягом року

Настоювати на своєму – Наполягати на своєму

Насущне питання – Нагальне питання

Нелюдимий характер – Відлюдкуватий характер

Невірний діагноз – Неправильний діагноз

Не вмішуватися у справи – Не втручатися у справи

Не дивлячись на перешкоди – Незважаючи на перешкоди

Непригодний для вжитку – Непридатний для вжитку

Не придавати значення – Не надавати значення

Непритульні діти – Безпритульні діти

Ні під яким видом – Нізащо, ні в якому разі

Обжалувати вирок – Оскаржити вирок

Обезжирене молоко – Знежирене молоко

Об`єм роботи (книги) – Обсяг роботи (книги)

Оборудувати квартиру – Устаткувати, опорядити квартиру

Обставити квартиру – Умеблювати квартиру

Одобрити пропозицію – Схвалити пропозицію

Одягти окуляри – Надіти окуляри

Опровергати інформацію – Спростувати інформацію

Оскверняти пам`ять – Паплюжити пам`ять

Останнє пристанище – Останній захисток

Оточуюче середовище – Навколишнє середовище

Оціночна вартість – Оцінна вартість

Паперова волокіта – Паперова тяганина

Пара хвилин – Кілька хвилин

Перебувати у скрутному положенні – Перебувати у скрутному становищі

Переводити гроші поштою – Переказувати гроші поштою

Перетворювати в життя – Втілювати в життя

Перепутати сторінки – Переплутати сторінки

Перечислити гроші – Перерахувати гроші

Підписка розпочалась – Передплата розпочалася

Піднявся вітер – Знявся вітер

Підняти питання – Порушити питання

Підняти шум – Здійняти галас

Підвести підсумки – Підбити підсумки

Повістка дня – Порядок денний

Поважаємо друг друга – Поважаємо один одного

Подавлений настрій – Пригнічений настрій

Подавляюча перевага – Величезна перевага

Поїзд далекого слідування – Поїзд далекого прямування

Понести втрати – Зазнати втрат

Поступила пропозиція – Надійшла пропозиція

Подати ходатайство – Подати клопотання

Подавляюча більшість – Переважна більшість

Подібним чином – Так само

Пожежні приїхали – Пожежники приїхали

Показати крупним планом – Показати великим планом

Попереджати помилки – Запобігати помилкам

Попередити хворобу – Запобігти хворобі

Поручити комусь – Доручити комусь

Поступати в інститут – Вступати до інституту

Поступили в продаж – Надійшли у продаж

Потерпіти поразку – Зазнати поразки

Поштовий ящик – Поштова скринька

Пояснююча записка – Пояснювальна записка

Труднощі перекладу – 3 (шпаргалки з мови)

НЕПРАВИЛЬНО – ПРАВИЛЬНО

За браком часу – Через брак часу

Завдяки запізненню – Через запізнення

Зажила рана – Загоїлася рана

Зажиточний чоловік – Заможний чоловік

Заказний лист – Рекомендований лист

Заключати угоду – Укладати угоду

Закрити очі – Заплющити очі

Закупочна ціна – Закупівельна ціна

Заплановані міроприємства – Заплановані заходи

Зап`ятнана совість –Заплямована совість

Заслуговує уваги – Вартий уваги

Зберігшийся експонат – Експонат, який зберігся

Зберкнижка –Ощадкнижка

Згідно інструкції – Згідно з інструкцією

Здати іспит – Скласти іспит

Знімати квартиру – Наймати квартиру

Зробити прививку – Зробити щеплення

Зустрічаються помилки – Трапляються помилки

Канцелярські приналежності – Канцелярське приладдя

Капля дощу – Крапля дощу

Капризна дитина –Вередлива дитина

Капризна погода –Примхлива погода

Кватирка не відкривається – Кватирка не відчиняється

Керосинова лампа – Гасова лампа

Кидатися в очі – Впадати в очі

Кинути на проізвол – Покинути напризволяще

Книжний магазин – Книжковий магазин

Кожна хвилина на рахунку – Кожна хвилина порахована

Кругові рухи – Колові рухи

Крупна рогата худоба – Велика рогата худоба

Крупномасштабні постановки – Великомасштабні поставки

Купити в розстрочку – Купити на виплат

Лишній раз – Зайвий раз

Любий це знає – Кожний, всякий, будь-хто це знає

Масляна фарба – Олійна фарба

Мебельний магазин – Меблевий магазин

Мерещиться щось – Увижається щось

Миючі засоби – Мийні засоби

Міжнародне положення – Міжнародне становище

Мілкі гроші – Дрібні гроші

Міри перестороги – Запобіжні заходи

Міроприємства на наступний рік – Заходи на наступний рік

Мішає думати – Заважає думати

Мішає грішне з праведним – Плутає грішне з праведним

Мова йдеться – Мовиться або йдеться

Моя власна думка – Власна думка або моя думка

Мраморна підлога – Мармурова підлога

Музикальна школа – Музична школа

Мутна вода – Каламутна вода

Наболівше питання – Наболіле питання

Навчатися на рідній мові – Навчатися рідною мовою

На громадських началах – На громадських засадах

Нагрузка зросла – Навантаження зросло

Народ обнищав – Народ зубожів

На слідуючий день – Наступного дня

Насміхатися над ним – Насміхатися з нього

На цей рахунок – Щодо цього



Труднощі перекладу – 2 (шпаргалки з мови)

НЕПРАВИЛЬНО   –   ПРАВИЛЬНО:

Абонентський ящик –  Абонентська скринька

Багаточисельні відвідувачі – Численні відвідувачі

Біжучий рядок – Рухомий рядок

Більша половина – Більша частина

Бувші учні – Колишні учні

Бути на доброму рахунку – Мати добру репутацію

Бути у командировці –  Бути у відрядженні

Вартує уваги – Вартий уваги

В двох кроках від нього – За два кроки від нього

В двох словах – Двома словами

Велика прихожа – Великий передпокій

Великі доходи – Великі прибутки

Ведучий фахівець – Провідний фахівець

Вести переписку – Листуватися

Виключення із правил – Винятки із правил

Ви не виключення – Ви не виняток

Види на майбутнє – Плани на майбутнє

Виключити світло – Вимкнути світло

Виключно здібний – Винятково здібний

Вимита посуда – Вимити посуд

Винести подяку – Скласти подяку

Виписка із протоколу  – Витяг із протоколу

Вичеркнути із списків – Викреслити зі списків

Відсторонився від справ – Відійшов від справ

Відноситися по-дружньому – Ставитися по-дружньому

Відноситися до більшості – Належати до більшості

Вільна вакансія – Вакансія

Він являється майстром – Він є майстром

Вірна відповідь – Правильна відповідь

Вірний спосіб – Надійний спосіб

В кінці кінців – Кінець кінцем, зрештою

В любому випадку – У будь-якому випадку

Воєнне училище – Військове училище

Вступати в переговори – Починати переговори

Вступний взнос – Вступний внесок

В три години – О третій годині

Гарні обої – Гарні шпалери

Глиняна посуда – Глиняний посуд

Горять щоки – Пашать щоки

Грецькі горіхи – Волоські горіхи

Грошовий перевод – Грошовий переказ

Грудна дитина – Немовля

Два (три, чотири) зошита – Два (три, чотири) зошити

День відчинених дверей – День відкритих дверей

Діючі правила – Чинні правила

Діючі особи  – Дійові особи

Доказати теорему – Довести теорему

Доля істини – Частка істини

Друг друга – Один одного

Другими словами – Інакше кажучи

Другі люди – Інші люди

Думки співпали – Думки збіглися

Жестяний цех – Бляшаний цех

Жила площа – Житлова площа

Жилий масив – Житловий масив

Жити за чужий рахунок – Жити за чужий кошт

Російськомовний Шевченко та “багатодітний” Котляревський

Тарас ШевченкоКолись, будучи десь 12-річною дитиною, я мала декілька “незаперечних аргументів” на користь узаконення двомовності в Україні (так-так, тоді, наприкінці 90-х мої погляди на це питання дещо відрізнялись від нинішніх). Одним з таких “аргументів” було те, що Шевченко, той, що Тарас Григорович, писав свої щоденники російською мовою. Тобто якщо вже він, “пророк нації”, писав не будь-що, а свої потаємні думки, щось особисте, інтимне, російською, то чому б в сучасній Україні не затвердити офіційно дві державні мови. Логіка в цьому, напевно, є. Дитяча логіка. Мені тодішній, 12-річній, таку логіку можна вибачити.

Але ж подібні міркування, на жаль, не рідкість і серед людей цілком дорослих та, здавалося б, розумних! Наче те, що Шевченко досконало володів обома мовами, має характеризувати його не як освічену людину, а як “запроданця”. Чи цей російськомовний щоденник якось зменшує його неоцінимий внесок у національну (і світову) культуру та розвиток української літературної мови. Казахам не заважають ані його щоденник, ані його вірші, ані його походження вважати Шевченка своїм героєм. То чому якісь сумніви виникають у нас, українців?

Зустрічала неодноразово думку, що, мовляв, Шевченко писав щоденник російською, а українську “вигадав з нуля”. В крайньому випадку ще згадують Котляревського. Стоп! А до них люди хіба не говорили? Чи бодай якоїсь літератури не було? То якою ж мовою?

С. Караванський у книзі “Пошук українського слова” пише: “Літературною мовою України тих часів була старослов’янська мова, читана і виголошувана з українською вимовою.” Тобто літера ѣ озвучувалась як український звук і, а літера и – як звук и. Молитва Отче нашь, иже еси на небесѣх в устах українців звучала тоді так: Отче наш, їже єси на небесіх. Вираз во вѣки вѣков звучав во віки віков, а то й во віки віків, бо коли літера о записувалась з дашком (ô), її теж слід було вимовляти як звук і. Далі Караванський зазначає: “…така вимова – хай яке її походження – наближала старослов’янські тексти до розуміння широкого українського загалу.  На той час це була українська літературна мова. Своєю вимовою ця українська старослов’янщина відрізнялася від вимови, яка пізніше закріпилася в Московській Русі. На ділі, ті самі тексти можна було прочитати ”по-руськи” (в сучасній термінології – по-українськи) і “по-московськи” (в сучасній термінології – по-російськи). <…> Вимова друкованих та писаних старослов’янських текстів була головною різницею між українською та російською літературними мовами у ХVІІІ ст. Саме тому Петро І, почавши боротьбу з українською культурною самобутністю, став поборювати українську вимову, “дабы не было различия” між цими мовами”.

Ця боротьба тривала не одне десятиліття. Зі шкільного курсу історії пригадуються численні накази: заборони правити служби в церквах українською мовою (тепер уже зрозуміло, що, по суті, це означало наказ читати церковні тексти “по-московськи”), друкувати будь-які книги, окрім церковних, викладати українською мовою в Києво-Могилянській Академії тощо. Хоч як давно минули ті часи, а в мовознавстві дотепер “московська” вимова старослов’янських текстів вважається єдино правильною…

Та повернімося до Котляревського. Тепер стає цілком зрозумілим, що насправді означає вираз “батько української мови”, лише до нього варто додати слова “сучасної літературної”. Поема “Енеїда” (1798 р.) стала першим українським літературним твором, написаним живою народною мовою. Як справедливо зазначає С. Караванський, Котляревський виявився “не бездітним батьком”, адже мав багато послідовників: Стороженко, Квітка, Гребінка, Боровиковський і, звісно ж, Шевченко. Може, хтось досі не вбачає в такому “батьківстві” нічого надзвичайного (подумаєш! хіба до цього не було пісень, казок, іншого фольклору!). Але при цьому забуває, що зараз нам легко так міркувати: не знаємо слова – ліземо у словничок. Забули правило – заглядаємо у правопис. А в словниках і правописі кожне слово і правило ілюструється прикладом з класики чи з періодики. Так от ані таких словників, ані правопису в Івана Котляревського, як ви розумієте, не було. Лише жива мова. Те саме великою мірою стосується і Шевченка.

А щодо російської мови, не забуваймо, що активні діячі українського відродження ХІХ ст. мали здобувати освіту саме нею (дякуємо Петру I та його наступникам), тож російськомовне середовище дійсно впливало на їхнє інтелектуальне та духовне формування. Але хіба це якось зменшує їхні внески в українську культуру?

Можливо, і не варто було б на всьому цьому зупинятись. Адже про це мають говорити на уроках української літератури та історії у школах. Мають. І здебільшого говорять!.. Чому ж тоді сумніви і питання, з яких я почала, виникають у вже дорослих людей?.. Чому посіяне ще в школі “розумне, добре, вічне” так важко сходить, зате яка-небудь отруйна “бузина” так глибоко пускає корені в наші голови?..

До речі, один з відомих шевченкознавців, Д. Горбачов так коментує російськомовність нашого українського генія: “Ми робимо велику помилку, “не помічаючи” його російськомовних прозових творів, бо тим самим збіднюємо не лише нашу, а й світову культуру”.

То, може, годі нам вестись на провокації, розраховані на “дитячу логіку”, і час навчитись справді цінувати своїх геніїв, не роблячи з них ікон, але й не поливаючи брудом, бо так ми поливаємо брудом самі себе!