Фірмові страви сороки Клави

Фірмові страви сороки Клави
Фірмові страви сороки Клави

21-23 жовтня 2016 у Запоріжжі вдруге відбувся книжковий і літературний фестиваль Запорізька книжкова толока, в рамках якого всі три дні функціонував абсолютно чарівний і творчий сімейний простір Книголісся. Саме тут Ольга Баранова, головна фея і організаторка цього простору, знову запропонувала мені виступити як представницю українського мовного клубу для дітей “Солов’ята”. Оскільки букву Ї весь минулий рік ми рятували, напевно, разів 5 на різних площадках і заходах, треба було придумати щось нове. Адже просто вийти і розказати про клуб — це занадто просто і аж ніяк не видовищно. Хотілось, як і у випадку з буквою Ї, спонукати глядачів (дітей і батьків) пригадати українські слова, а в ідеалі, ще й зв’язати їх до купи. Якщо комусь здається така мета дивною, то поясню. Запоріжжя, на жаль, досі лишається переважно русифікованим. Звісно, це наслідок десятиліть цілеспрямованої державної політики, але від того не легше. І якщо дорослі ще так-сяк можуть зробити свідомий крок і перейти на українську в усіх чи у більшості сфер життя, то дітям з україномовних родин у цьому плані важче. Лишень вони переступають поріг дитячих садочків (українських, між іншим, теж), як моментально русифікуються. Про школи, гуртки, вулицю я взагалі мовчу. Тому цілком логічно, що у клуба “Солов’ята” з’явилась ще одна місія. Ми не лише прагнемо збиратись, як і раніше, у неформальній атмосфері, щоб створити нашим дітям україномовне середовище у колі однолітків. А й хочемо донести ідеї клуба якомога ширшій аудиторії, надихнути на створення аналогічних клубів, або принаймні посіяти зернята розуміння думки, що саме україномовні діти гарантують збереження і розвиток української мови у майбутньому. Давно доведено, якщо мовою не говорять діти і молодь, то за кілька десятиліть вона просто зникає.
Тому і хотілось, щоб під час виступу на Книголіссі глядачі були не просто глядачами, а й активними учасниками, щоб відчули, посмакували українські слова, щоб захотіли, повернувшись додому, послухати українську пісню, почитати українську книжку або просто ПОГОВОРИТИ українською. Повірте, це не так вже й мало.
Ось так з’явилась у моїй голові сорока Клава, шеф-кухар унікального кафе “Птах”, де пригощають не ласощами і кавою, а мовними смаколиками. Сподіваюсь, я не розчарувала ні організаторів, ні глядачів. І маю надію, що всі ці “сороки” і “букви Ї” не марні.

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *