Георгій Матвіїв: “Бандура обрала мене”

Георгій Матвіїв
Георгій Матвіїв

Не так давно натрапила в мережі на цікаву інтерпретацію джазової теми “Осіннього листя” (“Autumn leaves” by Kosma) у виконанні бенду бандуриста Георгія Матвіїва. Розділила своє захоплення з друзями. Стала шукати інші композиції в його виконанні. І несподівано вийшла на самого Георгія. З’ясувалось, що він є солістом Одеської філармонії, неодноразовим переможцем Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. У першій же віртуальній розмові виникла ідея запросити Георгія до Запоріжжя. Адже в нашому місті (принаймні, на моїй пам’яті) ще жодного разу не виступав бандурист, та ще й з таким сучасним, новаторським відчуттям свого інструменту. Отже творча група “Своєрідне Коло” має намір виправити цю несправедливість і запрошує запоріжців на сольний концерт Георгія Матвіїва, що відбудеться 2 квітня о 19-00 в Обласному Центрі Молоді на пл. Фестивальній (подробиці тут).

А поки пропоную познайомитися з молодим талановитим музикантом!

Скажи, Георгію, як ти обрав бандуру?

Це скоріше, бандура обрала мене. Коли мені було 5 років, батьки привели мене на хор, де через місяць керівник їм сказав, що “у хлопчика нема ні слуху, ні голосу”. Після такої відповіді мої батьки забрали мене звідти з чистою совістю. Так сталося, що ще з дитинства я грав з рідними в банк: брав гроші, рахував відсотки тощо… Саме тому мене віддали у школу з поглибленим вивченням математики. І саме в цій школі я потрапив у самодіяльний гурток з бандури, куди обирали за принципом: в кого найкращі оцінки з математики. В перший клас музичної школи я пішов аж у 12 років.

Чи подобалось тобі вчитись грати? Адже це певною мірою рутина. Що для тебе музика зараз? Чи змінилось твоє ставлення до інструменту протягом твого творчого і професійного зростання?

Вчитись подобається. Навіть, незважаючи на те, що граю вже понад 12 років, здається, що лише зараз входжу у смак. Зараз мені вже здається дивним, що в процесі навчання вдалося створити багато нового (прийоми гри, музика). Думаю, якби не задоволення, то не було б цього всього. Займатись музикою останнім часом для мене є настільки природнім, що я навіть про це не думаю. Людина ж не думає про те, як вона дихає: просто дихає і все тут.
Ставлення до інструменту змінилось – він став рідним.

Я час від часу чую таку думку, що, мовляв, не варто змішувати стилі, тобто, грубо кажучи, грати кантрі на тій самій бандурі. Бо “вона не для цього”. Або не варто автентичні співи якихось бабусь з карпатського села змішувати з хіп-хопом. Як ти ставишся до такої точки зору?

Таку думку я також чую. Якось пару місяців тому в прямому ефірі національного радіо в інтерв’ю я почув майже обурені відгуки щодо виконання сучасної музики на бандурі в принципі, мовляв, це знищує традиції. Я з щирою цікавістю слухаю таких людей. Добре, що вони знають, “для чого вона”, бандура. На мій погляд, найжахливіша річ – це сформовані стереотипи та активне небажання людей навіть бачити щось нове. Нові стилі та їх змішування збагачують репертуар та розширюють слухацьку аудиторію, не чіпаючи при цьому ортодоксальну музику. Добре, коли це зроблено професійно.

Ти багато подорожуєш і виступаєш не лише в Україні, а й за її межами. Хто зазвичай приходь на твої концерти?

На концерти приходять різні люди з різними слухацькими вподобаннями. Навіть дивуєшся, коли чуєш схвальні відгуки одночасно від прихильників класики, джазу та року.

Георгій Матвіїв и Єлена Войнаровська (Фльор)
Георгій Матвіїв та Єлена Войнаровська (Фльор)

Популярне запитання: чи хотів би з кимсь з відомих музикантів створити якийсь спільний проект?

Зазвичай люблю сам запрошувати музикантів у свої проекти. Зараз паралельно із сольною кар’єрою граю у гурті “Fleur”.

Що б ти сказав тим, хто хоче навчитись грати і обирає інструмент? Які аргументи були б на користь бандури?

Кожен інструмент неповторний. А звучання бандури говорить саме за себе. В наш час, коли людина хоче навчитись грати на музичному інструменті, – це вже диво.

Які твої творчі плани, якщо в двох словах?

Активну гастрольну діяльність поєдную з роботою у студії. В кінці року планується видання третього авторського диску, де буде акцент на твори для складу: бандура, електрогітара, кларнет, контрабас та перкусія.

Яку програму ти збираєшся показати в Запоріжжі?

В Запоріжжі слухачі почують бандуру соло: краще з авторських творів, імпровізації на теми народних пісень, джазових стандартів та світові хіти.

Вас також може зацікавити

One thought on “Георгій Матвіїв: “Бандура обрала мене”
  1. Що тут скажеш? Декілька днів тому потрапив на цього хлопця в Ю-тубі..
    Це фантастично! Сказати, що молодець,- майже нічого не сказати.
    Найкраща, мабуть, демонстрація до питання “що може бандура”.
    Справа в тому, що я зараз вчусь грати на цьому чудовому інструменті.
    Я просто боявся навіть мріяти, що це можливо для мене.
    Вчився на трубі, кларнеті, гітарі, флейті, деяких інших..
    А тут, у Владивостоці, запросили в український хор, спочатку домомогти голосом, а потім подарували сопілку.. Виявилось, що вона складніша флейти, але досить швидко ввів в “роботу”.
    А потім жінки хору приперли мені додому.. бандуру, і кажуть,-“хто я к не ти.. музикант”. А я бандуру тільки в Україні бачив, і здалеку. І ніякої інформації, навіть як, від чого настроювати. Принесли скан з Інету, де не було сказано, що головний стрій Соль (мажор), а просто, що нижчий “До”..а тут була бандура, де “До-дієз”.. І коли став колупати вправи, то зрозумів, що не може бути для початківця так складно. І тому, що головний стрій вийшов на “Фа-дієз”. Підходити до такого інструменту кілька місяців було важче, ніж на гільотину..
    Врешті сам став шукати форум бандуристів. Знайшов, в Києві. Дуже допоміг Іван Ткаленко. І от вже біля року мучусь.. До того ж, вирішив з першого разу, що не дивитимусь на струни. Тільки вуха і пальці.
    Після довгого разпачу почав вірити, що все-таки буду грати.
    Інструмент ще тим чудовий, що потребує особливої “філософії” відчуття звуку в просторі, та сильної нервової системи, наполегливості.
    Георгію страшенний респект! Як музиканту і розумній людині.
    Спробую побільше його послухати. Дякую за змістовне інтервью.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *