Місце, де перетинаються шляхи і світи

21 жовтня творче об’єднання “Цинамон”, за активної участі Андрія Варята, запросило любителів поезії та душевної акустики до символічної зали очікування, а конкретніше до вестибюлю ПК ЗалК. Захід — “Вокзал на троїх” — присвятили якісь там річниці якоїсь там гілки бозна якої залізниці. Ну, а звісно, чому б ні! Залізничники — теж люди тонкого душевного складу! Мушу визнати, специфічну вокзальну атмосферу створити вдалося. Посприяли і персонажі: бомж, проститутка, гопник, таксист, провідниця-ведуча, циганка, ще хтось… Ці герої протягом вечора існували наче самі по собі: вештались навколо, сварились-мирились, пили каву, сперечались с ведучим — Антоном Білоноженком (Чеширом). Не останню роль зіграло і приміщення. Ну, що ми хочемо від вестибюля в плані акустики! Звук гуляв собі, лунко відбиваючись від стін. Для голосу і інколи однієї гітари — ще нічого, за умови, що слова в мікрофон вимовляються розбірливо. А так взагалі-то — вокзал! Та в даному випадку це навіть органічно. Як і різкий звук “прибуття поїзду” і байдужа інтонація диспетчера у виконанні Каті Титоренко. Правда, після третього гостя диспетчер кудись зник і “поїзди прибували” тихіше. А на табло висвітлювалось, хто прибув і звідки — класна ідея! А приїхали учасники справді не лише з різних районів міста Запоріжжя, а й зі Львову, Миколаїву, Дніпропетровську тощо.

Особисто мені запам’ятались Надійка Руда, яка душевно читала вірші “під фонограму” (жарт ведучого), тобто у музичному супровіді, записаному заздалегідь. Сподобався спів Юлі Муслік, хотілося б цю дівчину почути ще. Порадували віршовані замальовки Андрія Варята, що розбавили загальний лірично-ностальгічний настрій.  Запорізький гурт “Nasluhu” був, як завжди, сонячним і драйвовим! На жаль, не дочекались гурту “Колір” через хворобу вокалістки і виступу Валентина Терлецького, бо самим треба було поспішати додому…

Людей було небагато, це й не дивно, бо поезія, на мою думку, все ж таки не дуже сценічний жанр. Далеко не все звучить зі сцени так, щоб можна було це не те що збагнути, а хоча б до кінця розчути. Та для тих, хто хотів прийти, але не дійшов з якихось причин, викладаю кілька відео з нашого виступу. І дякую організаторам за запрошення до участі:)

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *