Море у келиху. Поезія в кафе “Азимут”

фото Марії Межебицької
Публіка (фото Марії Межебицької)

Останнім часом у Запоріжжі помічаю приємну тенденцію: активізується творча молодь, особлива та, яка пише вірші. Звісно, рано говорити про якість матеріалу, але ці юнаки та дівчата активні, амбітні, і саме по собі те, що певний прошарок молоді цікавиться поезією, вже не може не радувати. Варто згадати і “Нелітературні зустрічі” (яких за минулий рік відбулось аж 5!), і літвечори від об’єднання “Цинамон”, які проходили щосуботи та щоп’ятниці протягом літа, і літературно-музичний захід “Заметки на полях”, який відбудеться за два дні у пабі “7 Док”. Можна відмітити вечір, присвячений Маяковському від Запорізького експериментального театру. Отже, є надія, що весь цей рух вийде з часом на якісно новий рівень, і в плані організації, і, звісно, в плані якості самого літматеріалу.

Марина Терещенко, організатор (фото Марії Межебицької)
Марина Терещенко, організатор (фото Марії Межебицької)

Ну, а більш докладно хотілося поділитись враженнями про нещодавній літвечір “Морские трели” (12.09.2012), який організувала дівчина на ім’я Марина Терещенко (чи не з іменем Марина пов’язана морська тематика літературника?). Відбувалося дійство в кафе “Азимут”, одразу треба сказати, що місця там катастрофічно мало. Тому більшість відвідувачів стояли, і мене не полишало відчуття, ніби всі ми їдемо у тролейбусі. Хоча як для тролейбуса, то атмосфера була значно приємніша. Організатори потурбувались про антураж: кораблики, гірлянди, чайки, свічки, келихи з “морем” на столах, прекрасні фото на стінах (на них звернули мало уваги, це прикро, бо фотороботи були справді дуже гарні). Почали практично вчасно (хвилин 15 затримки я вважаю цілком прийнятними, особливо якщо зважити на кількість відвідувачів, яким треба було знайти місце хоча б для стояння). Розпочався вечір з гітар братів Шадріних. На жаль, хлопців було погано чути, публіка ще не заспокоїлась, хтось замовляв собі напої на барі. Але з початком виступів поетів в залі вже було відносно тихо.

Гурт "Колір" (фото Марії Межебицької)
Гурт "Колір" (фото Марії Межебицької)

Варто було б сказати окремо про вірші, які звучали у той вечір. Критикувати особисто мені не хочеться. По-перше, це буде не зовсім коректно, бо я сама виступала на цьому літературнику. По-друге, навіть якщо я скажу щось про рими, відсутність ритму чи банальність образів, мене мало хто послухає. Далеко не всім треба бути Цвєтаєвими, Костенками чи Шекспірами. А часом пишеться щось, і цим чимось дуже треба поділитись. Тому подібні вечори — чудова нагода знайти якийсь відгук у читача (себто, слухача). Не для того, щоб пізніше випустити збірку чи висунутись на Нобелівську премію, а просто поділитись — не більше.

Море у келиху (фото Марії Межебицької)
Море у келиху (фото Марії Межебицької)

Хоча деякі виступи мене все ж таки зацікавили: наприклад, порадували Олексій Плетень з “Маяком”, Дмитро Коваленко з “Роботом і Зомбі” та Катя Титоренко з “Принцесами”. Хоча це все одно дещо не та поезія, яка подобається особисто мені. Зате, що стосується музичної частини, хочеться щиро подякувати гурту “Колір” (та його чудовій вокалістці Ані Журавльовій) за гарні тексти, мелодії та драйвове виконання! Прокачала пісня про сонячні батареї від гурту “Nasluhu”. Хочеться почути її вже з гітарою. Непоганий, але трошки сирий, гурт “Satin”.

В цілому, думаю, вечір вийшов вдалим. Не затягнутим. Теплим. З мінусів — приміщення (але це велика проблема для Запоріжжя, я досі не знаю, де можна подібні заходи проводити). Також нюанс — безкоштовний вхід і добровільні пожертви. Наскільки мені відомо, організатори таки залишились у мінусі (сподіваюсь, не значному).

Цікаво тепер, як все відбуватиметься в найближчу суботу, 15 вересня у  пабі “7 Док”. До зустрічі там!

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *