Вперше у Запоріжжі – ЛІТЕРАТУРНА СЕРЕДА!

Щосереди затишна кав’ярня Coffee Life (по вул. Леппіка, 38) відкриває свої двері для творчої молоді міста. Запрошуємо усіх охочих зануритися в атмосферу творчості та натхнення!
Стартуємо 29 жовтня! Вхід вільний.

https://vk.com/lit_sreda_zp

З запорізькими старшокласниками говорили про Жадана і Дашвар у рамках проекту “С.Е.К.С.”

Презентуємо проект
Презентуємо проект

Сьогодні стартували з проектом “С.Е.К.С.” (“Сучасне Епатажне Креативне Слово”) громадського руху “Не будь байдужим!” у запорізькому колегіумі “Елінт”. Провели два уроки по 45 хвилин у 10-х класах. Обрали для розмови “Депеш Мод” Сергія Жадана і “Мати все” Люко Дашвар.

Спершу поцікавились в учнів, які асоціації викликає в них словосполучення “українська література”. Набір асоціацій, як і слід було чекати, виявився приблизно таким: Шевченко, Українка, Кобзар, панщина, селянство, кріпацтво, безвихідь, непоборність і незламність. Із сучасних письмнників діти знали не багато, але приємно здивувало, що декого таки читали і вподобали. Наприклад, “Солодку Дарусю” Марії Матіос або твори Люко Дашвар. Проте імена Забужко чи Андруховича виявились для них новими. Отже, здійснивши невеличкий екскурс у стан сучасної української літератури, ми одразу перейшли до найцікавішого: безпосередньої розмови про обрані твори.

Учні 10 класу колегіуму "Елінт" (Запоріжжя)
Учні 10 класу колегіуму "Елінт" (Запоріжжя)

Ідея полягала в тому, щоб не читати дітям нудних лекцій, а спілкуватись, тож, давши невеличку характеристику роману “Депеш Мод” і прослухавши уривок з нього у виконанні автора (самий початок “Коли мені було 14…”), ми доволі насичено поговорили про те, яким діти уявили собі головного героя, чи відчули вони його схожим на себе, про його оточення і проблеми. Уривок десятикласники сприйняли дуже добре і навіть прямолінійна, різка подача Жадана (часом з використанням нецензурної лексики) викликала у них довіру і симпатію. Звісно, ми поцікавились в учнів, як вони ставляться до подібних слів у літературі. На думку дітей, у прослуханому уривку такі слова цілком виправдані і несуть своє емоційне і змістове навантаження. А от вчитель з художньої культури, Сергієнко Г. О., яка люб’язно погодилась на нашу пропозицію провести урок, мала щодо уривку протилежні враження. Зійшлись на тому, що як раз вивчення класичної літератури, вміння мислити і критичний розум допоможуть дітям відділити “мух від котлет”, коли вони читатимуть подібні твори.

Настя розказує про стан сучасної української літератури
Настя розказує про стан сучасної української літератури

Цікаві думки пролунали щодо головного героя роману “Депеш Мод”. Учням він здався цинічним, відвертим, доволі типовим, розгубленим і байдужим до реальності, але у чомусь навіть “духовним” (бо наприкінці уривку прозвучало слово “амінь”). Виявилось, що цей стан душі дуже зрозумілий нинішній молоді, яка так само, як і герої Жадана, бачить реальність далеко не у райдужних барвах, а цілком критично. Підсумували розмову про “Депеш Мод” тим, що насправді не такі вже й погані ці герої, які загубились і заплутались у житті. Адже всім їм, як і кожному з нас, бракує любові і розуміння близьких.

Отак з брутальної алкогольно-філософської подорожі ми поринули в інший світ. У світ творів письменниці Люко Дашвар. Світ, між іншим, зовсім не вигаданий, а реальний, бо свої сюжети авторка, яка довгий час працювала у газеті, куди читачі надсилали свої історії, черпає безпосередньо з життя. Щоб цікаво подискутувати, ми роздрукували кілька неоднозначних цитат з роману “Мати все” про любов і сенс життя і роздали учням. Вони зачитували цитати і разом розмірковували про те, що в них говорилось. Наприклад, про те, якими мають бути “три чоловічі справи”, а якими — “жіночі”, про любов безумовну і любов як винагороду в боротьбі, про материнське почуття до дитини і про жіноче кохання до чоловіка. Приємно вразила активність школярів, які висловлювали свої погляди, сперечались, шукали істину, ділились думками. Уроки вийшли дуже насиченими не тільки інформаційно, а й емоційно, що для нас навіть важливіше. Дехто на перерві підходив погортати книги, а одна дівчинка попросила додому почитати “Мати все”.

Учасниці проекту, активістки "НББ" разом з учителем, Сергієнко Г. О.
Учасниці проекту, активістки "НББ" разом з учителем, Сергієнко Г. О.

Хочеться подякувати вчителю Сергієнко Галині Олексіївні за можливість провести дві чудові зустрічі і за прекрасних учнів!

Учасники проекту С.Е.К.С. в Запоріжжі: Олександра Сергієнко, Ольга Філіпова, Анастасія Бондаренко.

Окрема подяка Михайлові Погорнєву за фото і відео з уроку.

Ліна. “Старые песни о главном”

Вогонь поезії. Фото: Н. Бойченко
Вогонь поезії. Фото: Н. Бойченко

Відвідала поетичний вечір до дня народження Ліни Костенко. Сказати чесно, я не люблю читання віршів зі сцени. Для мене поезія — це розмова один на один з автором, а, сприймаючи на слух, відчуваю, як мені нав’язують чуже бачення. Та на диво, всі декламатори мене порадували! Особливо, якщо врахувати, що всі вони учні-старшокласники, а не професійні актори. Може, то і краще. Часом як раз “професійне” пафосне читання вбиває мене найбільше. У даному ж випадку відчувалось, що керівник проекту (Поліна Сергєєва) добре попрацювала над вимовою, логічними і емоційними акцентами, подачею, і кожен учасник був не лише щирий, а й переконливий у читанні.
По-новому прозвучали пісні зі старого проекту “Своєрідного Кола”, присвяченого ювілею Костенко. До сьогоднішнього заходу долучився Андрій Толстіков, один з авторів музики “Ліни. Іншої акустики”. Та окрім його пісень, звучали також композиції Микити Мунтаніола і гурту “Сестри Тельнюк” (хоча згадки про це я не побачила у програмці).
Загалом вийшло доволі душевно, правда деякі ідеї один-в-один повторювали “Ліну. Іншу акустику” (початок вечору з мультфільму “Доля”, наприклад), а щось модернізували (скажімо, якщо тоді картина створювалась на сцені в режимі реального часу, то сьогодні це було в записі і транслювалось на проектор). Новинки, які щиро порадували, — це відеороботи учнів.
Якусь крапку треба поставити. А, так, з днем народження, пані Ліно! Здоров’я і натхнення!

Андрій Толстіков, фото Н. Бойченко
Андрій Толстіков, фото Н. Бойченко

С.Е.К.С. у книгарні “Є”

Активісти НББ запросили журналістів на С.Е.К.С.
Активісти НББ запросили журналістів на С.Е.К.С. (фото Н. Стригуна)

Презентація проекту з провокативною назвою С.Е.К.С. від громадського руху «Не будь байдужим» відбулась 21 лютого 2013 року, в День рідної мови, в книгарні «Є», що на вул. Лисенка у Києві. Йшлося про Сучасне Епатажне Креативне Слово і про те, в який спосіб це слово, а саме твори сучасних українських письменників, популяризувати серед старшокласників загальноосвітніх шкіл. Як зламати стереотип про суцільну депресивність української літератури та її відірваність від сьогодення і показати, що українською мовою можна писати на зрозумілі і близькі молоді теми зрозумілою і близькою мовою.

Про це і говорили на прес-конференції директор руху «Не будь байдужим» Оксана Левкова, Фагот і Фоззі з гурту ТНМК, Галина Тельнюк (учасниця проекту «Тельнюк: Сестри»), Сашко Ярмола («Гайдамаки»), Сергій Іванюк (Києво-Могилянська Академія, журнал «Однокласник»), Катерина Поправка (керівник проекту С.Е.К.С.) та я, Олександра Сергієнко, як представниця руху НББ з Запоріжжя.

В рамках згаданого проекту заплановано, що волонтери — студенти філологічних факультетів різних вишів ­— відвідають близько 100 шкіл не лише Києва, а й інших міст, зокрема, Сум, Харкова, Одеси, Вінниці, Запоріжжя. Твори улюблених сучасних письменників, таких як Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Любко Дереш, Ірен Роздобудько та ін., презентуватимуть в рамках уроку. Але це будуть, скоріше, не лекції, а спілкування з учнями на рівних. Адже нинішні волонтери самі лише два-три роки тому сиділи за шкільними партами, отже, добре розуміють тих, до кого йтимуть. Дехто з активістів чесно визнає, що у школі мало цікавився літературою: і через загальне навантаження, і через те, що твори, які пропонуються до вивчення офіційною програмою, хоч і класика, та для молодої людини є надто абстрактними і часто дисонують з її юним, максималістським, бунтарським поглядом на світ. Учасники проекту жодним чином не проти класики! Навіть радять обов’язково вертатись до неї у більш зрілому віці, коли вже можеш з позиції досвіду перейнятись її цінністю . Та в живому спілкуванні з друзями мало хто з підлітків говорить не те що «солов’їною Шевченковою», а й справді літературною Пушкінською. Українська лишається для уроків, а мову молоді замінює сленг на основі російської. Літературні ж герої Жадана чи Дереша абсолютно органічно розв’язують всі свої проблеми за допомогою української, не цураються міцного слівця, десь вживають суржик і цілком зрозуміло чому є, м’яко кажучи, далеко не завжди симпатичними вчителям української мови. «Текстуально активна молодь» з НББ не збирається доводити до інфаркту шкільних філологів, та впевнена, що знайомство з новими іменами все ж таки піде лише на користь учням, адже, зважаючи на те, що в програмі передбачено усього дві години для огляду сучасної української літератури, не дивно, що багато хто зі школярів помилково вважає, що всі письменники «давно померли».

Учасники презентації ділились своїм ставленням до української літератури, а також досвідом творчої роботи з дітьми і підлітками. Наприклад, Катерина Поправка розказала про те, як у рамках подібного проекту НББ кілька років тому зачитувала твори Іздрика школярам, і як ті на одному з таких уроків навіть примудрились намалювати «портрет» письменника («Принаймні, ніс вийшов схожим», — сміється Катя). Галина Тельнюк згадала, як одного разу несподівано довелось презентувати програму «Дорога зі скла» на вірші Оксани Забужко з дорослою, жіночою, відвертою і складною лірикою — семикласникам! «З дітьми важливо бути щирим!» — підсумувала вона, адже саме щирість і правильні слова є головним ключиком до юних сердець. Між іншим, дітки були приголомшені, вражені і виявились дуже вдячними та вдумливими слухачами! В свою чергу, я пригадала наш найперший проект «Sheva Foreva», який свого часу здивував не лише старшокласників, а й учителів української мови та літератури, бо ми спробували подивитись на творчість класика у контексті прогресивності і сучасності.

Перчинка від Олександри Сергієнко спеціально для проекту С.Е.К.С.
Перчинка від Олександри Сергієнко для проекту С.Е.К.С.

Тепер, коли презентація проекту С.Е.К.С. позаду, починається як раз копітка і масштабна праця: відбір авторів і творів, обговорення способів подачі, безпосередньо уроки в школах, спілкування з учнями і викладачами.

Але, як слушно зауважили волонтери проекту: «Важливо любити те, що ти робиш, викладатись на повну, горіти — і тоді ти зможеш зацікавити інших тим, що цікаве особисто тобі!»

Тож хай буде С.Е.К.С! Себто Сучасне (Спокусливе Симпатичне) Епатажне (Естетичне Екзотичне) Креативне (Карколомне Красномовне) Слово!