художник Генадій Верещагін

Україна очима художників: Одеса

художник Генадій Верещагін
художник Генадій Верещагін

Мандри Україною тривають. Сьогодні ми зазирнемо в затишні дворики Одеси, познайомимось з їхніми дотепними життєлюбними мешканцями, а коли захочеться спокою і тиші, прийдемо на берег моря і побудемо там наодинці із собою… Перлина у моря. Місто контрастів та білих акацій, про яке з такою любов’ю співав Леонід Утьосов.

2 квітня 2011: Бандурист Георгій Матвіїв у Запоріжжі!

Георгій Матвіїв у Запоріжжі

Творча група “Своєрідне Коло” запрошує на сольний концерт бандуриста Георгія Матвіїва в Запоріжжі.

Георгій – соліст Одеської філармонії, неодноразовий переможець Всеукраїнських та Міжнародних академічних і джазових конкурсів. Композитор. Виконавець із власним, унікальним відчуттям інструменту.

А ще це надзвичайно цікава і щира людина, для якої музика – це не просто значна частина життя, а його зміст і сенс. “Займатись музикою останнім часом для мене є настільки природнім, що я навіть про це не думаю. Людина ж не думає про те, як вона дихає: просто дихає і все тут”, – так каже Георгій про свою творчість.

Запоріжці мають унікальну можливість по-новому відкрити для себе бандуру! Вони почують краще з авторських творів Георгія Матвіїва, імпровізації на теми народних пісень, джазових стандартів та світові хіти.

Вхід 30 грн

З 14 березня квитки можна придбати в магазині “Yamaha” (пр. Леніна, 159, зуп. вул. Миру) або у волонтерів (телефони повідомимо пізніше, стежте за новинами).
Кількість квитків обмежена.

Концерт відбудеться 2 квітня в малій залі Обласного центру молоді (на пл. Фестивальній).

Початок о 19:00.

Стежте за новинами на сайті “ВКонтакте”.

Телефон для довідок: 068-448-20-58 (Олександра)

Георгій Матвіїв: “Бандура обрала мене”

Георгій Матвіїв
Георгій Матвіїв

Не так давно натрапила в мережі на цікаву інтерпретацію джазової теми “Осіннього листя” (“Autumn leaves” by Kosma) у виконанні бенду бандуриста Георгія Матвіїва. Розділила своє захоплення з друзями. Стала шукати інші композиції в його виконанні. І несподівано вийшла на самого Георгія. З’ясувалось, що він є солістом Одеської філармонії, неодноразовим переможцем Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. У першій же віртуальній розмові виникла ідея запросити Георгія до Запоріжжя. Адже в нашому місті (принаймні, на моїй пам’яті) ще жодного разу не виступав бандурист, та ще й з таким сучасним, новаторським відчуттям свого інструменту. Отже творча група “Своєрідне Коло” має намір виправити цю несправедливість і запрошує запоріжців на сольний концерт Георгія Матвіїва, що відбудеться 2 квітня о 19-00 в Обласному Центрі Молоді на пл. Фестивальній (подробиці тут).

А поки пропоную познайомитися з молодим талановитим музикантом!

Скажи, Георгію, як ти обрав бандуру?

Це скоріше, бандура обрала мене. Коли мені було 5 років, батьки привели мене на хор, де через місяць керівник їм сказав, що “у хлопчика нема ні слуху, ні голосу”. Після такої відповіді мої батьки забрали мене звідти з чистою совістю. Так сталося, що ще з дитинства я грав з рідними в банк: брав гроші, рахував відсотки тощо… Саме тому мене віддали у школу з поглибленим вивченням математики. І саме в цій школі я потрапив у самодіяльний гурток з бандури, куди обирали за принципом: в кого найкращі оцінки з математики. В перший клас музичної школи я пішов аж у 12 років.

Чи подобалось тобі вчитись грати? Адже це певною мірою рутина. Що для тебе музика зараз? Чи змінилось твоє ставлення до інструменту протягом твого творчого і професійного зростання?

Вчитись подобається. Навіть, незважаючи на те, що граю вже понад 12 років, здається, що лише зараз входжу у смак. Зараз мені вже здається дивним, що в процесі навчання вдалося створити багато нового (прийоми гри, музика). Думаю, якби не задоволення, то не було б цього всього. Займатись музикою останнім часом для мене є настільки природнім, що я навіть про це не думаю. Людина ж не думає про те, як вона дихає: просто дихає і все тут.
Ставлення до інструменту змінилось – він став рідним.

Я час від часу чую таку думку, що, мовляв, не варто змішувати стилі, тобто, грубо кажучи, грати кантрі на тій самій бандурі. Бо “вона не для цього”. Або не варто автентичні співи якихось бабусь з карпатського села змішувати з хіп-хопом. Як ти ставишся до такої точки зору?

Таку думку я також чую. Якось пару місяців тому в прямому ефірі національного радіо в інтерв’ю я почув майже обурені відгуки щодо виконання сучасної музики на бандурі в принципі, мовляв, це знищує традиції. Я з щирою цікавістю слухаю таких людей. Добре, що вони знають, “для чого вона”, бандура. На мій погляд, найжахливіша річ – це сформовані стереотипи та активне небажання людей навіть бачити щось нове. Нові стилі та їх змішування збагачують репертуар та розширюють слухацьку аудиторію, не чіпаючи при цьому ортодоксальну музику. Добре, коли це зроблено професійно.

Ти багато подорожуєш і виступаєш не лише в Україні, а й за її межами. Хто зазвичай приходь на твої концерти?

На концерти приходять різні люди з різними слухацькими вподобаннями. Навіть дивуєшся, коли чуєш схвальні відгуки одночасно від прихильників класики, джазу та року.

Георгій Матвіїв и Єлена Войнаровська (Фльор)
Георгій Матвіїв та Єлена Войнаровська (Фльор)

Популярне запитання: чи хотів би з кимсь з відомих музикантів створити якийсь спільний проект?

Зазвичай люблю сам запрошувати музикантів у свої проекти. Зараз паралельно із сольною кар’єрою граю у гурті “Fleur”.

Що б ти сказав тим, хто хоче навчитись грати і обирає інструмент? Які аргументи були б на користь бандури?

Кожен інструмент неповторний. А звучання бандури говорить саме за себе. В наш час, коли людина хоче навчитись грати на музичному інструменті, – це вже диво.

Які твої творчі плани, якщо в двох словах?

Активну гастрольну діяльність поєдную з роботою у студії. В кінці року планується видання третього авторського диску, де буде акцент на твори для складу: бандура, електрогітара, кларнет, контрабас та перкусія.

Яку програму ти збираєшся показати в Запоріжжі?

В Запоріжжі слухачі почують бандуру соло: краще з авторських творів, імпровізації на теми народних пісень, джазових стандартів та світові хіти.

Нумо кликати весну! Молодіжна вечірка «Одеські веснянки» (5 березня)

Одним із найцікавіших звичаїв наших предків є закликання весни. У своїх легендах і казках український народ створив світлий образ Весни-дівчини з вінком квітів на буйних косах. Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. З сивої давнини у слов’янських народів вважалася першим річним святом весна, і її всюди зустрічали пишно і радісно, з піснями та іграми. В українського народу це свято молодості породило могутній життєрадісний і барвистий, як сама весна, потік ліричної поезії, верхів’я якого сховані в далеких язичницьких часах. Це — звичаєво-обрядові пісні та ігри, що на Наддніпрянщині, Поділлі і Волині мають назву веснянки, а в Галичині — гаївки чи гагілки.
Весна — це чудова пора молодості, зустрічей, товаришування, поетична пора кохання, найніжніших, найліричніших почуттів, а отже й пісень.
Тож ми просто не могли не захотіти провести молодіжну й веселу вечірку, якою б привітали одеситів, гостей міста та всіх українців із початком такої довгоочікуваної пори року!

Першої суботи весни, 5 березня, чекаємо на Вас у будинку театра мод Перуцького (вул. Канатна, 71 / Мала Арнаутська, 37) .

У плані заходу:

  • майстер-клас з українського народного танцю;
  • малюнки на тіло в українському стилі всім охочим;
  • веселі конкурси;
  • любовна поезія від Анатолія Хромова.

А справжньою РОДЗИНКОЮ буде вибухова та екслюзивна дискотека українських хітів різних років та стилів від DJ Dred (всім вже добре відомого, неперевершеного ведучого фестивалю «Захід», МЯЧа, солісту гурту “Мій батько п’є”)!

Дрес код: бажано з елементами українського одягу ( вишиванки, футболки, стрічки, значки, жовто- блакитний одяг (варіації).

А для любих дівчат на нашій весняній вечірці буде проводитися конкурс «Дівчина Весна»!
Для участі вам потрібно буде передати власне сприйняття образу весни через свій одяг (можливо, зачіску, манери, просто красу)! Оригінальність тільки вітається!
Всі присутні будуть допомагати обрати ту дівчину, яка зможе передати образ Весни найближче!
А призом буде студійна фотосесія від професійного фотографа Дмитра Титова!
Тож чекаємо на Вас! Весняного всім настрою!

Початок о 18:00.

Захід проходить за підтримки Християнсько-Демократичної партії України!
Детальна інформація на сайті “ВКонтакте”.

“Вільний університет” в Одесі. Простір для пошуку істини

Ярослав Грицак

Колись, на початку минулого століття, в Одесі існував Український Клуб. 29 травня 2010 р. було відновлено діяльність клубу, пройшло урочисте святкування 100-річчя Українського клубу Одеси (УКО). А 17 лютого 2011 р. УКО розпочав роботу “Вільного університету”.

Володимир Полторак, один з організаторів проекту, надає таку інформацію: “«Вільний університет» Українського клубу Одеси є простором для обговорення нагальних важливих суспільних проблем. Зокрема – проблеми становлення української політичної нації, що об’єднує усі етнічні спільноти України із збереженням національних культурних особливостей. Для представлення тем запрошено провідних учених, публіцистів та політичних діячів України, Росії та Центральної Європи. На лекції, семінари та круглі столи «Вільного університету» запрошуються усі, кому близька ідея побудови відкритого, вільного громадянського суспільства – фундаменту української політичної нації.
Місія «Вільного університету»: пробудження громадянської активності в українському багатонаціональному суспільстві через просвітництво, приєднання до загальноєвропейських процесів усвідомлення історичних та культурних надбань, звільнення від нав’язаних суспільству ідеологічних догматів та стереотипів.”

Лекції проходитимуть щомісячно у концертній залі Культурного центру «Beit Grand», вулиця Ніжинська, 77/79.

А мені хочеться поділитися ще доволі свіжими враженнями від першої лекції Ярослава Грицака. Ми можемо по-різному ставитись до деяких поглядів пана Грицака (наприклад, вже наступного дня, на “круглому столі” він сказав наприкінці: “Пропоную компроміс: ми їм другу державну – російську, а вони нам – НАТО…”). Але впевнена, ніхто не заперечить, що його лекція – це був успіх! Аншлаг, нестача вільних місць – є тому підтвердженням! Люди слухали, затамувавши подих, стоячи протягом кількох годин. Приємно вражав контингент слухачів, тут можна було побачити всіх: і представників різних національностей, студентів, викладачів, музикантів, людей різного віку, представників влади, минулої і теперішньої. Як на мене, то для Одеси це рідкісне явище. Думаю, і по всій Україні рідко проходять подібні лекції, щоб зрозуміти, про що я, треба було бути там присутнім. Однак прикро, що представників ЗМІ було не багато.

На наступну лекцію, 9 березня, впевнена вже чекають із нетерпінням!

Більш детально про лекцію Ярослава Грицака можна прочитати тут.

Повний список лекторів:

  1. Ярослав Грицак. Хто такі українці і чого вони хочуть?
  2. Наталя Яковенко. Концепція нового підручника історії України.
  3. Георгій Касьянов. Історія і політика: Україна і пострадянський простір.
  4. Андреас Каппелер. Українське та російське націєтворення на європейському тлі (ХІХ – поч. ХХ ст.)
  5. Андрій Оскара. Альтернативи найновішої націоналізації українців. Як “національна ідея” може стати конкурентноздатною?
  6. Алєксєй Міллєр. Опозиція між нацією і державою в Україні та історичні коріння двох українських ідентичностей.
  7. Микола Рябчук. Посткомуністичні трансформації в Україні.
  8. Віталій Портніков. Чи може відбутися в Україні одна політична нація?

Чи варто боятись одеських піратів?

Пірат Міха
Пірат Міха

Минулої неділі, 6 лютого, на телеканалі ICTV у шоу “Чудо-люди” показували учасників під номером 4, дуже веселих, безжурних пенсіонерів-піратів! Вони, звісно ж, не проти претендувати на головний приз шоу – 100 тисяч гривень, проте найголовнішим для них було те, що ледь не вся Україна, побачивши цей сюжет, посміхнулася і кожен зажадав поїхати до чудового і такого позитивного міста – Одеси!

Команда "Пузата акула"
Команда "Пузата акула"

Цих романтиків знають майже всі одесити, їх сміливо можна назвати однією з візитних карток “перлини моря”! Вже 9 років, починаючи з 2002 р., їх можна побачити у повному складі, засмаглих, усміхнених, у всеозброєнні, 1 квітня на щорічному карнавалі.

А починалось все так: Володимир Михайленко завжди мріяв зібрати свою команду піратів-романтиків і створити піратський клуб “Пузата Акула” у себе на парадній. Навіть самостійно ходив в образі пірата на карнавал, починаючи з 1996 р. Його мрії збулися, і сьогодні у складі команди “Пузатої Акули” такі пенсіонери-живчики, що молодим в них варто повчитись: не палять, не п’ють та ведуть здоровий спосіб життя:

Романтики-пірати
Романтики-пірати

в минулому ливарник – Леон Бомбардир;
в минулому моряк – Кістлявий Генрі;
в минулому військовий – Хенк; ін.

Костюми, шляпи, майже все, у що вдягнуті пірати, шиє сам капітан Міха. Чи не щодня клуб-музей “Пузата Акула” оновлюється якимись цікавими експонатами. Його вже прикрашає самопальна гармата, а пірати Одеської затоки мріють про власну шхуну, на якій вони б мали змогу ходити курсом “Одеса – порт Лузанівка”!

Якщо ви хотіли б, щоб мрія цих веселих диваків про шхуну здійснилась, проголосуйте за них на сторінці шоу “Чудо-люди”!