Як Запоріжжя зустріло Георгія Матвіїва (звіт)

Георгій Матвіїв у Запоріжжі2 квітня 2011 року в Обласному центрі молоді відбувся концерт бандуриста Георгія Матвіїва. Незважаючи на те, що з його творчістю запоріжці були знайомі мало (якщо не рахувати шанувальників гурту “Фльор”, учасником якого він є), зала все ж таки не була порожня. І, судячи з різних відгуків, а також з рекордної, за словами самого Георгія, кількості проданих дисків після концерту, бандура як джазовий інструмент приємно вразила багатьох. Та, як це завжди буває, сприйняття все ж таки у кожного своє, тож ми запитали декого з глядачів про їхні враження.

Жанна, студентка: “Как сказал кто-то из зала, когда выходил, “просветились духовно”. Правда, здорово. Я, конечно, и предполагала, что так будет, послушав его записи в нете, но вживую в тысячу раз лучше. Пришла на концерт заболевшая, простуда, температура, горло, голова болела жутко. Уходя, уже забыла, что это все было. Жалко, что так мало… Многое еще бы хотелось послушать, но, с другой стороны, сама играла на бандуре, знаю, как тяжело это отыграть… Пальцы устают после 5 минут, а он вообще умничка, час почти без перерыва. Такой скромный, смущающийся… А когда начинает играть – просто совершенно другой человек: уверенный,сильный, экспрессивный…”

Дмитро, інженер: “Відверто кажучи,  я прозрівав від усвідомлення того, що йду слухати бандуру. Але то таке, стереотипи… Щодо вражень,  то неоднозначні, грає він звісно ду-у-уже круто, але мені швидко набридло. Слухати його як фон під шось,  так, мені подобається, але сидіти й просто дивитись мені було не дуже весело. І коли він сказав, шо кінець, наче й стало шкода, що так швидко, а з іншого боку, зрадів, що нарешті вже. Попереду себе бачив двох окремих чоловіків, які чесно спали і прокинулись тільки від вигуків наприкінці. Висновок: жодного разу не пожалкував!!! Але все-таки не моє. Мені ліпше його слухати з дисків. А чувак Віртуоз!!!”

Дмитро, журналіст: “Взагалі, як на мене, творчість Георгія та інших подібних музикантів може виконувати одну дуже важливу суспільно-мистецьку функцію. Показувати юнакові (чи дівчині): навіть якщо тебе батьки заперли вчитися грати на якийсь “шлак” типу акордеона чи бандури, ти все одно можеш бути сучасним, відомим та крутим:) Але мені, попри те, що концерт був, безперечно, гарним, можливо, не вистачало мінімального спілкування з публікою, можливо, не вистачало “декорацій”…”

Олена, програміст: “Це було дивовижно! Думаю, що ніхно не очікував, що бандура може так звучати, і що такі відомі твори можно так неймовірно зіграти на бандурі. Інколи складалося враження, що грає не один, а декілька музик. Концерт пройшов на одному подиху. Шкода, що скінчився так швидко…”

Наталя, викладач бандури: “Я здивована, що  просто ось так Георгій Матвіїв виступав у Запоріжжі! Я давно слідкую за його творчістю. Зазвичай музикантів такого рівня запрошують на концерти в Європу. Хто його запросив до нас? “Своєрідне Коло”? Спасибі! Це неймовірно!”

Але найцікавіше відреагував на музику Георгія відвідувач, що лишився невідомим. Він посеред концерту зайшов з незадоволеним виглядом, ясна річ, не збираючись платити за вхід, буркотів щось собі під ніс і в бік організаторів і, врешті решт, коли хлопці зі “Своєрідного Кола” вже зібрались його м’яко попросити вийти, той несподіванно… купив диск і пішов геть!

Година концерту промайнула, як одна мить. Сподіваємось, після нього у Запоріжжі з’явилось більше шанувальників такого дивовижного інструменту як бандура. А ми пропонуємо читачам нашого сайту невеличкий відеофрагмент з виступу Георгія Матвіїва у Запоріжжі.

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *