З Новим 2016 роком!

Зустріч клубу “Солов’ята”

Я завжди маю складні стосунки з передноворічним настроєм. Зазвичай нема в мене жодного настрою. Загальна метушня мене не обходить і навіть дратує. Сьогодні вже 30 число, а ялинку я досі не поставила. Може, зроблю це після звіту. Бо хай там який не був настрій, а озирнутись назад, оцінити, що зроблено, що усвідомлено, що пройдено, — неймовірно корисно, навіть без прив’язки до нових років… Отже, 2015 рік для “Своєрідного Кола” і особисто мене був таким!

Фільм "Холодний Яр. Воля України — або смерть!" покажуть у Запоріжжі
Фільм “Холодний Яр. Воля України — або смерть!” показали у Запоріжжі

У березні Запоріжжя побачило короткометражний фільм за твором Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр. Воля України — або смерть!» про черкаських героїв визвольної боротьби на початку 20 ст., знятий рухом “Не будь байдужим!” спільно з продакшн-студією «Диваки production». Найбільше в цій події тішили моменти спілкування з творцями фільму, яким запоріжці ставили цікаві питання, проводячи паралелі з сьогоденням. За два дні показів і зустрічей ми охопили різновікову аудиторію, а також зібрали без малого 2000 грн для організації аналогічних поїздок творчої команди фільму на Донбас.

Квітень для “Своєрідного Кола” видався теж плідним, адже ми організували презентацію проекту Оксани Забужко “Літопис самовидців”, яка відбулась за участі вокального дуету “Тельнюк: Сестри”. Про те, як все відбувалось, можна згадати, переглянувши звіти, яких на нашому сайті декілька. Одна з таких подій, що неодмінно надихає і спонукає до особистого росту.

Оксана Забужко у програмі "ЯйЦе"
Оксана Забужко у програмі “ЯйЦе” на ЗОДТРК “Запоріжжя”

Важливим проектом минулого року, при чому не короткочасним, а довготривалим, виявилось створення українського дитячого мовного клубу Запоріжжя “Солов’ята”. Все починалось як щотижневі зустрічі україномовних родин з малечею для спільних прогулянок у парку, а вилилось у тісну співпрацю з бібліотекою “Юний читач”, книгарнею “Папірус”, дитячим простором “Книголісся”, адже ідеями клубу зацікавилась значно ширша аудиторія. Ось так особистий інтерес, щоб твоя україномовна дитина мала змогу спілкуватись з однолітками рідною мовою в умовах тотального зросійщення навколишнього простору, переродився в черговий проект з “лагідної українізації”. Тому для тих, хто досі сумнівається, чи є сенс переходити на українську і як це може вплинути на загальну картину, я маю додатковий аргумент. Може! Навіть якщо ти дитина і тобі 5 років, ти теж здатен впливати на мовну ситуацію довкола. Доведено “солов’ятами”!

Я і Ромчик у дитячому просторі “Книголісся” на Запорізькій книжковій толоці

Подія, яка сколихнула культурний простір Запоріжжя, і до якої, на жаль, через певні обставини, я не могла долучитись повноцінно і самовіддано, — проведення триденного фестивалю Запорізька книжкова толока. Так, я взяла участь в поетичних читаннях і презентувала клуб “Солов’ята” в рамках дитячого простору “Книголісся” на фестивалі. Але, звісно, хотілось відвідати більше заходів Толоки, купити більше книжок, більше допомогти з організацією, більше про подію писати і говорити. Хотілось більше! І хочеться досі! І, думаю, не мені одній. Це хороший знак. Толоці-2016 однозначно бути:) І от де я відірвусь! (сподіваюсь)))

проект "Без броні"
Команда регіональних аналітиків проекту “Без броні”

Ну, і з найсвіжішого. Я долучилась до команди дуже важливого проекту “Без броні” (ГО “Студена”). По-перше, ми зберемо єдину велику і зручну базу ініціатив і організацій, які всіляко допомагають воїнам АТО та їхнім родинам (юридична, психологічна допомога, фізичне відновлення, соціальна адаптація тощо). Все це ми представимо на одному сайті, де по кожному регіону можна буде знайти інформацію про такі ініціативи. По-друге, проект спрямований на підвищення “психологічної культури” і популяризацію думки, що звернутись по допомогу спеціалістів — це не соромно, а, цілком навпаки, важливий і правильний крок. Крок до того, щоб зрозуміти себе, нового. І знайти собі, новому, — ефективну і гармонійну реалізацію в умовах уже мирного життя.

Ось таким був мій рік в плані участі в громадському і культурному русі. В особистому плані моїми найголовнішими учителями є мої діти. Тарас, який вчить мене цінувати і поважати особисту свободу і думку. І Роман, який вчить приймати із вдячністю, а також радіти малому і сьогодні. Взагалі, підсумовуючи рік, я знову згадала враження від “Літописа самовидців”, які хтось тоді описав двома словами: “Любов vs Війна”. Хочеться побажати, щоб у цьому одвічному двобої все ж таки перемогла Любов. З такою думкою і зустріньмо Новий 2016 рік!

Вас також може зацікавити

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *